Енуре́з (enuresis) — активний, повний, мимовільний і неусвідомлений акт сечовипускання, який найчастіше відбувається у сні та не зумовлений порушенням анатомії сечових органів. На сьогоднішній день енурез вважають синдромом а не захворюванням^[1].
Частіше зустрічається у дітей, здебільшого спостерігається у віці 4-7 років, у хлопчиків — в 2-4 рази частіше. Патологією енурез вважається у дітей віком від 3 років.

Зміст 1 Причини 2 Диференціювання 3 Лікування 4 Нотатки 5 Посилання

Причини

Причини виникнення енурезу різноманітні: зміни головного мозку, порушення режиму сну і безсоння, недоліки виховання у вигляді зайвої свободи або надмірної суворості, невротична атмосфера сім'ї — сімейні конфлікти, сварки та ін.

Диференціювання

Незавше неконтрольоване виділення сечі можна вважати енурезом. Серед подібних станів виділяють поліурію, нетримання сечі, неконтрольоване виділення сечі(у дівчаток).

Лікування

Профілактикою енурезу вважають умови, при яких пацієнт повинен спати на жорсткому, але теплому ліжку. Під час сну ноги і поясницю тепло огортають, дещо підносять ножний кінець ліжка. Також важливий процесс вироблення стереотипу поведінки перед сном. Потрібно лягати спати і прокидатися о певній годині. За декілька годин до сну рекомендується виключити ігри, телевізор. Доцільна невелика прогулянка перед сном. Небажане м'яке ліжко.
Визнаним є метод формування умовного рефлексу пробудження з допомогою спеціальних мініатюрних пристроїв ("мокрий будильник"), наприклад "Pipi-Stop","Haltur" тощо.
Медикаментозне лікування передбачає застосування протизапальних, антидепресантів, вазопресинів, та інш..

Нотатки

1. ↑ G.Lasfargues. Енурез/Медицина світу.- 02.1999