Слово «медицина» походить від латинського словосполучення ars medicina («лікувальне мистецтво») і має той самий корінь, що й дієслово medeor («зцілюю»).
Зміст |
Символи
У істотному сенсі, символічне значення у медицині мають три знаки.Один із зовнішніх символів медицини з кінця XX століття — шестикутна «Зірка життя». Древнішим символом медицини є посох Асклепія, який, згідно з переказами, належав великому цілителю. Третій популярний знак — червоний хрест, його слава тісно пов'язана з діяльністю Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця.
-
«Зірка життя»
-
Посох Асклепія
-
Червоний хрест
Історія
Стародавній світ
Початки лікування виникли на найраніших стадіях існування людини. У стародавніх країнах Сходу набула розвитку т. з. жрецька, або храмова, медицина.Значних успіхів досягла медицина у античних державах (давньогрецький лікар Гіппократ, римський природознавець Клавдій Гален, александрійські лікарі Герофіл і Ерасістрат).
Давньокитайська медицина використовувала понад 2000 лікарських засобів (женьшень, камфору та ін.), застосовувала метод голкотерапії. Відносно високого рівня досягли в стародавній Індії анатомія і хірургія.
Середньовіччя
Нагромадження практичних медичних спостережень продовжувалось і в середні віки. Виникли спеціальні заклади для лікування хворих і поранених, монастирські лікарні для цивільного населення (7 ст.). Хрестові походи, що супроводжувалися міграцією населення, сприяли виникненню спустошливих епідемій і зумовили в Європі створення карантинів.Візантійська та арабська медицина збагатила світову медичну науку новими описами симптомів хвороб і лікарських засобів. Значну роль у розвитку медицини відіграв таджицький вчений Їбн-Сіна (Авіценна).
У Русі-Україні поряд з монастирською медициною продовжувала розвиватися народна медицина. В 11—12 ст. в Переяславі та Києві, в 13 ст. у Львові були створені лікарні. Лікарською справою в Україні здавна займалися лікарі-емпірики («ліковці»), аптекарі («зелійники»), костоправи, цирульники.
Відродження
Значний крок у розвитку медицини був зроблений в епоху Відродження (15—18 ст.). Швейцарський лікар Паранельс виступив з пропагандою медицини, що ґрунтувалася на досвіді та знаннях, запровадив у лікарську практику різні хімічні речовини і мінеральні води, в Україні 1617 р. був виданий трактат "Про теплики у Шклі" львівського автора Еразма Сикста. А. Везалій описав будову і функції тіла людини. Англійський лікар У. Гарвей створив учення про кровообіг.У галузі практичної медицини найважливішими подіями 16 ст. були створення італійським лікарем Дж. Фракасторо вчення про контагіозні (заразні) хвороби і розробка перших наукових основ хірургії французьким лікарем А. Паре.
Новий час
Зростання промислового1виробництва привернуло увагу до вивчення професійсних захворювань. На межі 17—18 століть італійський лікар Б. Рамацціні поклав початок вивченню промислової патології та гігієни праці.З розвитком медицини зароджуються в різних країнах медичні навчальні заклади. У 18 ст. в Російській імперії було створено Академію наук (1724) і Медичну колегію (1763) — адміністративні центри в галузі медицини, а також відкрито кілька медичних шкіл.
У 1773 році відкрито Медичний колегіум у Львові, який у 1784 об'єднався з медичним факультетом Львівського університету, 1787 — Єлизаветградську медико-хірургічну школу.
Одним з основних джерел, що комплектували слухачів медичних шкіл, була Київська академія, де наприкінці 18 ст. почали викладати медицину (в 1802 був відкритий медичний клас — першим його викладачем став О. Ф. Масловський).
В 2-й пол. 18 ст.— 1-й пол. 19 ст. було закладено основи військової та морської гігієни. Одним з основоположників епідеміології був український лікар Д. С. Самойлович (2-а пол. 18 ст.). Німецький вчений Р. Кох став одним з основоположників мікробіології. Основи експериментальної фармакології й токсикології заклав французький фізіолог і патолог К. Бернар. Праці німецького фізіолога Г. Гельмгольца, чеського біолога Я. Пуркинє сприяли прогресу офтальмології.
У цей час збільшується кількість медичних навчальних закладів, зокрема в Україні 1805 було відкрито мединий факультет при Харківському, 1841 — при Київському університетах (склалися відомі київська, харківська, а згодом й одеська медичні школи); виникли медичні наукові товариства (зокрема Товариство київських лікарів), видавалося кілька медичних журналів.
Галузі
Розрізняють такі галузі медицини:- Клінічна медицина — розділ медицини, який займається безпосередньо діагностикою та лікуванням хворих на відміну від розділу медицини, що займається вивченням змін в різних органах і тканинах при різних захворюваннях (патологічна анатомія), а також від лабораторних досліджень (лабораторна діагностика);
- Суспільна медицина — народна охорона здоров'я в поєднанні із загальною медичною практикою, особливо в областях, де виявляється помітна нестача медичного персоналу і один лікар може виконувати одночасно різні функції, працюючи з широкими верствами населення.
- Підліткова медицина — розділ медицини, що займається вивченням захворювань дітей пубертатного та юнацького віку.
- Профілактична медицина — розділ медицини, який займається запобіганням розвитку захворювань. До нього відносяться різні сторони лікарської діяльності, починаючи від масової імунізації населення проти різних інфекційних захворювань (таких, наприклад, як дифтерія чи кашлюк), до розробки методів знищення переносників захворювань (наприклад, комарів, які є переносниками малярійних паразитів). Див також Всесвітня організація охорони здоров'я.
- Судова медицина — розділ медицини, що займається встановленням причин травми або смерті, що сталася за нез'ясованих обставин, особливо якщо вони походять імовірно в ході злочину. Такі дослідження проводяться патологоанатомами за запитом коронера спільно з іншими експертами і представниками поліції.
- Тропічна медицина — розділ медицини, що вивчає захворювання, які найпоширеніші в регіонах з тропічним кліматом; до них відносяться, наприклад, малярія, лепра, трипаносомоз, шистосомоз і лейшманіоз.
- Військова медицина — галузь медицини, яка являє собою систему наукових знань і практичних заходів, спрямованих на зміцнення здоров'я військовослужбовців, а також запобігання бойовим ушкодженням та захворюванням і їх лікування.
- Медична психологія — розділ психології, що вивчає роль психіки в умовах виникнення і протікання хвороб людина, а також відновлення її здоров'я.
- Медична географія — галузь медицини, що вивчає вплив природних і соціальних умов на захворюваність населення в різних районах земної кулі.
- Авіаційна медицина — галузь медицини, що вивчає умови професіональної діяльності льотного складу і розробляє медичні заходи для забезпечення авіаційних польотів.
- Спортивна медицина — галузь медицини, що вивчає вплив на організм людини засобів фізичної культури і спорту; розробляє та обґрунтовує раціональну методику фізичних вправ і спортивного тренування з метою всебічного гармонійного розвитку, зміцнення здоров'я і підвищення працездатності людини.
- Космічна медицина — галузь медицини, дослідження і заходи якої спрямовані на забезпечення і створення оптимальних умов життєдіяльності людини в космічному польоті й під час виходу в космічний простір.
- Медицина катастроф — спеціальна галузь охорони здоров'я, основним завдання якої є надання в екстремальних ситуаціях (під час стихійного лиха, катастрофи, аварії, масового отруєння, епідемії, епізоотії, радіаційного, бактеріологічного і хімічного забруднення тощо) безоплатної медичної допомоги.
- Народна медицина — сукупність набутих народом емпіричних відомостей про цілющі засоби, лікарські трави і гігієнічні навики, що спрямовані на охорону здоров'я людей, запобігання хворобам і лікування хворих.
- Ветеринарна медицина — галузь, що охоплює систему наук про хвороби тварин, їх профілактику, діагностику, лікування, визначення якості харчових продуктів і сировини тваринного походження, а також діяльність, спрямовану на збереження здоров'я і продуктивності тварин, запобігання захворюванням і захист людей від хвороб, спільних для тварин і людей.
Теоретична медицина
Теоретична медицина (синоніми: медична наука, медична теорія) — галузь науки, що вивчає організм людини, його будову та функціонування у нормальному стані та при різних патологічних станах, методи діагностики, лікування та профілактики (попередження) таких станів. Теоретична медицина розділяється на медичні науки, кожна з яких вивчає окремі аспекти теоретичної медицини. Наприклад:- анатомія — наука про будову тіла людини на макроскопічному (органи та системи органів) рівні,
- гістологія — наука про будову тіла людини на мікроскопічному, клітинному рівні,
- фізіологія — наука, що вивчає процеси функціонування організму тощо.
Практична медицина
Практична медицина (синоніми: медична практика, охорона здоров'я, клінічна медицина) — галузь діяльності, що застосовує на практиці надбання медичної науки.Практична медицина розділяється на напрямки за такими критеріями:
- стоматологія — лікування захворювань зубів,
- гастроентерологія — лікування захворювань органів травлення,
- ендокринологія — лікування захворювань органів внутрішньої секреціїї,
- офтальмологія — лікування захворювань очей тощо.
- лікування захворювань різної етіології (причини виникнення). Наприклад:
- травматологія,
- медицина інфекційних хвороб,
- медицина професійних захворювань,
- медицина катастроф,
- наркологія,
- токсикологія тощо.
- лікування різних категорій хворих. Наприклад, за віком :
- медицина професійних захворювань,
- спортивна медицина тощо.
- лікування різними методами. Наприклад:
- виконання специфічних маніпуляцій або лікування специфічних станів. Наприклад:
Доказова медицина
Комплекс принципів діагностики, лікування та профілактики захворювань, які передбачають дослідне і статистично достовірне доведення впливу чинника (напр., збудника — на виникнення, препарату — на лікування, методу профілактики — на уникнення захворювання) отримав назву доказової медицини. У сучасній медичній науці все ширше застосовуються критерії доказової медицини, яка вимагає строгих доказів ефективності тих чи інших методів лікування, профілактики або діагностики шляхом методологічно коректно виконаних РСІ (рандомізованих контрольованих випробувань) — подвійних сліпих плацебо-контрольованих клінічних випробувань. Будь-які інші методи, які не отримали підтвердження ефективності в РСІ, відкидаються як нерелевантні і неефективні, незалежно від їх уявної ефективності у відкритих дослідженнях, коли деякі учасники дослідження знають, який саме вплив отримує пацієнт. Оскільки ймовірність багатьох захворювань збільшується з віком, інтенсивно розвиваються з позицій доказової медицини такі розділи, як геронтологія та геріатрія, які вивчають проблеми уповільнення старіння, антивікової терапії та профілактичної медицини в літньому і старечому віці.Інституції
Медична освіта
Медичні нагороди
Див. також
- Історія медицини
- Здоров'я
- Охорона здоров'я
- Список хвороб
- ВООЗ
- Міжнародний комітет Червоного Хреста
- Міністерство охорони здоров'я України
Література
- Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — К.: Гол. редакція УРЕ, 1974-1985.
- Романенко А. Ю. Заради здоров'я людини. К., 1978
- Скумин В. А. Культура здоровья. Избранные лекции. — Чебоксары, 2002. — 264 с. ISBN 5-88167-019-1
Посилання
- Офіційний сайт Міністерства охорони здоров'я України.
- Офіційний сайт Міжнародного комітету Червоного Хреста.
- Прелік медичних установ Києва.
- Словник медицинських термінів
Медици́на — область научной и практической деятельности по исследованию нормальных и патологических процессов в организме человека, различных заболеваний и патологических состояний, их лечению, сохранению и укреплению здоровья людей.
Слово «медицина» происходит от латинского словосочетания ars medicina («лечебное искусство», «искусство исцеления») и имеет тот же корень, что и глагол medeor («исцеляю»)[1].
Содержание |
Символы
В существенном смысле, символическое значение в медицине имеют три знака.Один из внешних символов медицины с конца XX века — шестиконечная «Звезда жизни»[2]. Более древним символом медицины является посох Асклепия, который, согласно преданию, принадлежал великому целителю. Третий популярный знак — красный крест; его слава тесно связана с деятельностью Международного движения Красного Креста и Красного Полумесяца.
История
Древний мир
Лечение возникло на ранних стадиях существования человека. В странах Древнего Востока получила развитие т. н. жреческая, или храмовая, медицина.Значительных успехов достигла медицина в античных государствах: древнегреческий врач Гиппократ, римский естествоиспытатель Клавдий Гален, александрийские врачи Герофил и Эрасистрат.
Древнекитайская медицина использовала более 2000 лекарственных средств (женьшень, камфору и др.). Применялся метод иглотерапии. Относительно высокого уровня достигли в Древней Индии анатомия и хирургия.
Средние века
 |
Этот раздел не завершён.
Вы поможете проекту, исправив и дополнив его.
|
Новое время
|
|
Этот раздел не завершён.
Вы поможете проекту, исправив и дополнив его.
|
Отрасли
Теоретическая медицина
В медицине выделяют теоретическую медицину или биомедицину — область биологии, изучающую организм человека, его нормальное и патологическое строение и функционирование, заболевания, патологические состояния, методы их диагностики, коррекции и лечения с теоретических позиций.Теоретическая медицина исследует теоретические основы лечения, предлагает пути развития практической медицины. Теоретическая медицина основана на логическом медицинском мышлении, подтвержденным научными теоретическими знаниями. Обобщение различных подходов дает теоретической медицине возможность создавать медицинские гипотезы, которые будут являться неотъемлемой частью практического мышления (из тезисов Райтера Д. В.). Теоретическая медицина — это первый шаг практики (проф. Соловьев В. З.).
Как правило, теоретическая медицина не затрагивает практику медицины в такой степени, в какой она занята теорией и исследованиями в медицине. Результаты теоретической медицины делают возможным появление новых лекарственных средств, более глубокое, молекулярное понимание механизмов, лежащих в основе болезни и процесса выздоровления, тем самым создавая фундамент для всех медицинских приложений, диагностики и лечения[3].
Практическая медицина
В медицине выделяют также практическую, или клиническую, медицину (медицинскую практику) — практическое применение накопленных медицинской наукой знаний, для лечения заболеваний и патологических состояний человеческого организма.Доказательная медицина
В современной медицинской науке всё шире применяются критерии доказательной медицины, которая требует строгих доказательств эффективности тех или иных методов лечения, профилактики или диагностики путём методологически корректно выполненных РКИ (рандомизированных контролируемых испытаний) — двойных слепых плацебо-контролируемых клинических испытаний. Любые другие методы, не получившие подтверждения эффективности в РКИ, отвергаются как нерелевантные и неэффективные, вне зависимости от их кажущейся эффективности в открытых исследованиях, когда некоторые участники исследования знают, какое именно воздействие получает пациент.Поскольку вероятность многих заболеваний увеличивается с возрастом, интенсивно развиваются с позиций доказательной медицины такие разделы, как геронтология и гериатрия, изучающие проблемы замедления старения, антивозрастной терапии и профилактической медицины в пожилом и старческом возрасте.
См. также
 |
Портал «Медицина» |
|---|---|
 |
Медицина в Викисловаре? |
 |
Медицина в Викиучебнике? |
 |
Медицина в Викиверситете? |
 |
Медицина в Викицитатнике? |
 |
Медицина в Викитеке? |
 |
Медицина на Викискладе? |
 |
Медицина в Викиновостях? |
 |
Проект «Медицина» |
[+] Медицина
- Арктическая медицина
- Доказательная медицина
- Народная медицина
- Хрономедицина
- Нетрадиционная медицина
- Разделы медицины
- Методы медицинской диагностики
- Лечебно-профилактические учреждения
- Хронология медицины и медицинской технологии
- VistA — свободная медицинская информационная система
- Медицинские стандарты: UMLS, SNOMED, HL7
- Список медицинских журналов
- Медицина на почтовых марках
- Врач
Ссылки
- Капица С. П., Юдин Б. Г. Медицина XXI века: этические проблемы // Знание. Понимание. Умение. — 2005. — № 3. — С. 75—79.
- Словарь медицинских терминов (рус.). Архивировано из первоисточника 22 августа 2011. Проверено 28 Марта 2010.
- Основы медицинской помощи (рус.). Архивировано из первоисточника 22 августа 2011. Проверено 11 декабря 2011.
Литература
Коды в системах классификации знаний
- УДК 61
- Государственный рубрикатор научно-технической информации (ГРНТИ) (по состоянию на 2001 год): 76 МЕДИЦИНА И ЗДРАВООХРАНЕНИЕ
Примечания
- ↑ Черных П. Я. Историко-этимологический словарь русского языка. — М.: Русский язык, 1999. — Т. 1. — С. 519—520. — 623 с. — ISBN 5-200-02685-7
- ↑ Звезда жизни — статья из Электронной еврейской энциклопедии
- ↑ Rose, Nikolas (2007) The Politics of Life Itself: Biomedicine.Power, and Subjectivity in the Twenty-First Centuty. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. p.372. ISBN 0-691-12191-5
Комментариев нет:
Отправить комментарий